пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

Центральна Рада

Неспроможна Російська імперія
Подолати розруху в країні.
Страйки, мітинги та демонстрації
Відбуваються і в Україні.

Створюються ради із депутатів,
Тимчасовий уряд сформований,
Не розмежовані повноваження,
Країна стає некерована!

Центральна Рада виникла в Києві,
Громадські погляди відображала,
Була представницьким органом влади,
Всеукраїнське значення мала.

Двадцятого березня у засланні
Грушевський обраний головою,
Прибуває відразу до Києва,
До роботи стає, як до бою!

Перші звернення Центральної Ради
Характер поміркований мали.
«Установчі збори підготувати», -
Так про кінцеву мету казали.

«Нова Рада» щоденно виходила,
Програмний характер мали статті.
Грушевський був за культурницький напрям
Та автономію у майбутті!

Софійська площа, відбулося віче -
Там автономію вимагали.
Український національний конгрес
За об’єднавче начало мали!
   
Національну волю він виражав,
Схвалив дії Центральної Ради,
Новому і розширеному складу
Передав повноваження влади.

Національно-визвольний рух тривав.
Щоб народ український достойно жив,
Другий Всеукраїнський військовий з’їзд 
Перший Універсал проголосив.

Він мав величезний вплив на суспільство,
Підтримати всі намагалися:
Багато людей сплатити податок
В скарбницю в цей час шикувалися.

Тимчасовий уряд виступив проти –
В Петрограді подію почули.
Терещенко, Керенський, Церетелі
В Україну відразу прибули!

Було прийнято Другий Універсал -  
Від автономії це відмова.
До Установчих зборів мали чекати.
Інші дії сприймались, як змова!

В жовтні скинули Тимчасовий уряд,
Встановили більшовицьку владу.
Щоб Українську державу створити,
Зібрав Грушевський Центральну Раду.

Українську Народну Республіку,
Свою національну державу,
Проголошує Третій Універсал
Й рішенням цим здобуває славу!

Два уряди діяли в Україні,
В війні декретів дві сили жили,
І від більшовицької диктатури
Четвертий Універсал схвалили.

Українська Народна Республіка
Стає самостійною, вільною,
Незалежною і суверенною,
У майбутньому втричі сильною!

03. 01. 2017р.
Революція Гідності

Всі політики хотіли у Європу прямо йти.
Курс такий обрали люди, кращу долю щоб знайти.

Курс законом закріпили – інтеграція іде!
Та самі ж цього злякались – революція гряде!

У Європі майже були, Та сказав Прем’єр: «Назад!
Нащо здалась та Європа? Справи й так підуть на лад!».

Готувалися п’ять років, зустрічалися не раз,
Раунди переговорів Відбувалися у нас.

В економіці і праві Є багато в нас завдань.
І в політиці немало різних було сподівань.

Зону вільної торгівлі в Україні щоб створить,
Економіка б зростала, все покращилося вмить.

І не треба тих мільярдів, що чекали їх роки.
До роботи всім ставати й працювати залюбки.

Молодь все відчула зразу – загальмовують процес,
А відмова підписати викликала справжній стрес.

Тут з’явилися намети, за Європу всі стоять,
Бо Угоду готували у цілому років п’ять.

Інтеграції хотіли і надіями жили.
Після Вільнюсу «майдани» непотрібними були.

Та не всі вони згорнулись – ситуація проста:
Сподівання люди мали, що здійсняться чудеса.

В Києві «майдан» - найбільший. Треба обережності!
Розквітала різнобарв’ям Площа Незалежності!  


На тридцяте листопада «Беркут» розганяв Майдан:
Дев’ятсот бійців при зброї знищити все мали план.

Майже сотню травмували. І студенти серед них.
За майбутнє України не один навічно зник.

Ультиматуми, протести, блокування і розгін.
Штаб для спротиву створили, працював постійно він.

Невдоволених тіснили, водомети йшли у хід,
А облитий одяг зразу перетворювався в лід.


І каміння полетіло від людей у спецвійська,
Бо вони Майдан тіснили – місія у них така.

Хоч прийняли мораторій, акції силовиків
Мирними зовсім не були, кожен діяв, як хотів.
  
Демократія для влади –
Взагалі пусті слова.
Наш парламент голосує,
Щоб урізати права!

Застосовується зброя,
Гинуть люди в мирний час.
Революція суттєво
Назавжди змінила нас!

Вибираємо Свободу!
Це – найкраще у житті.
З нею матимемо долю
України в майбутті!

28.10.2016р.
Про толерантність
Різні діти є у класі,
Думка в кожного своя,
Але всі ми – як єдина,
Дружна і міцна сім’я!
Коли є якійсь проблеми
В когось з друзів на порі,
Чи когось не розуміють
В школі, вдома чи в дворі,
Поспішаємо ми завжди
Із порадами прийти.
Толерантність допоможе

Вірне рішення знайти!
Злука УНР і ЗУНР

Світова  війна  скінчилась –
Кращий  міжнародний  стан.
Дві частини України
Об’єднатись мали  план.

В землях західних і східних
Прагнення жило роки:
Об’єднати усі землі
Й разом бути на віки!

До утворення держави
Твердо наш народ ішов,
В боротьбі жорстокій надто
Свою долю він знайшов.

Утворились дві держави,
Та ідея в них одна –
Тож зруйнована дощенту
Від соборності стіна.

Самовизначення прагли
І, зважаючи на те,
Українському Народу
Право надано святе:

Урочисто об’єднати
Дві держави у одну,
Актом Злуки це назвати
Й скласти діям цим ціну…

На Софійську площу зранку
Тисячі киян прийшли,
Історичної події 
Вони свідками були.

Утворилася єдина
Й неподільна УНР!
Спільна доля і майбутнє
У народу є тепер.

З віковічної розлуки
Злука землі всі звела.
І надія бути разом 
Подарована була.

Та змиритись не хотіли
Вороги з таким буттям,
Із державою новою,
З українським майбуттям.

Нападали з усіх боків,
Ситуація складна:
Знов на Заході і Сході
Починалася війна…
             ***
Тих років буремних досвід
Актуальний у житті,
Щоб соборна Україна
Нею була в майбутті!

25.12.2016р.
Жіноча доля
Непросто бути жінкою на світі,
На ній усе тримається не раз.
І де береться сила та безмежна,
Що може гори зрушити за час?

Про силу жінки-матері легенди
В усі віки серед людей живуть,
Бо таїнство життя не осягнути,
А в ньому є уся жіноча суть.

Як справжня і найвища нагорода,
Дається материнство угорі,
Нова людина під покровом Божим
З’являється у жінки на порі.

Вона дитя охороняє ревно
І горда щастям, що у дім прийшло,
Життям готова жертвувати власним,
Щоб завжди добре синові було.

Та ця любов від смерті не рятує,
Бо вороги від Бога відійшли,
Людську подобу зовсім загубили –
Війну серед народу почали.

Здається, ще недавно колихала
Таке любиме й дороге дитя,
Для нього долі кращої прохала
Й щасливого синівського життя.

Була готова неба прихилити,
Щоб син здоровим і красивим ріс,
Любив людей і рідну Україну,
І тільки радість до оселі ніс.

Пішов син захищати Батьківщину,
Влучила куля – сина вже нема!
Огорнута синівською любов’ю ,
Вмить стала в світі цілому одна.

Зуміла встати, розрівняти плечі
І стати в стрій в жорстокій боротьбі.
Довела всім: вона багато може!
Й, передовсім, довела це собі.

Не знала дня і ночі у роботі,
Аби на краще повернути стан:
Допомогти пораненим солдатам,
Щоб зменшити нестерпний біль від ран.

І промінь світла промайнув ледь чутно,
Де смерть з життям боролася не раз:
Вона почула  «Мамо…»  у палаті
І світ її перевернувся враз!

Прибігла: «Синку, на тобі напитись…»,
Не тямилась від щастя про дитя.
З любові материнської святої
В палаті лікарняній є життя!

Його завжди зуміє захистити
Безмежне материнськеє тепло:
Важка жіноча доля і щаслива –
Так Богом заповідано було!

Всі матері проти війни постануть
За мир і долю для своїх синів.
Щоб кожна мама сина народила,
І маму кожен син знайти зумів.

За кращу долю нашої країни
Хай стануть дочки і сини у ряд!
Щасливі будуть матері від того,
Що в Україні запанує лад!

16. 04. 2017

понеділок, 13 березня 2017 р.

Героям Крут

За Україну гинули найкращі.
Вони ще з тих революційних літ
Життя не шкодували для країни,
В історії щоб залишити слід.

У січні вісімнадцятого року,
Щоб захистити владу УНР,
Курінь зібрали з учнів і студентів –
Болить ця рана людям  дотепер.
Героям Небесної Сотні
  
Герої Сотні зринули у небо:
Вони хотіли  кращого життя,
Надії мали на нову державу,
А перетнули межу небуття.

Їх вже нема! І тільки наша пам'ять
Відтворює картини наяву,
Де кожен з них веселий і відважний
Кричить до всього світу: «Я живу!»