Історія 5 клас

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ.
ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ КУРС

Дата
уроку
К-ть годин
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ




1

2
3
4
5

6
7


8



9




Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ (10 год.)
     Істоpiя як наука. Українські вчені-історики.
Історія і час
Історична карта
Писемні джерела. Архіви
Мова як джерело знань про минуле. Фольклор
Речові історичні джерела. Музеї
Географічні назви в історичній науці

Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.

Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле.
Учень/ Учениця:

   ◌ креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати, співвідносить рік зі століттям;
   ◌ розрізняє умовні позначки на історичній карті, знаходить на карті територію України, її столицю;
   ◌ розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два-три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево;
  ◌ коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього;
   ◌ пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела й які вони бувають;
  ◌ наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;
   ◌ добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій;
  ◌ висловлює судження щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки  у збереженні пам’яті про минуле

10

Тематичне оцінювання




11
  
  12

13

14
15
16
17

18
  19
20


21
 
  22

  
  23


  24

Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ (11 год.)

Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи.
Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі.
Події та явища в історії: господарське та повсякденне життя.
Житло і побут давніх українців.
Київські князі.
Запровадження християнства.
Українське козацтво у битвах і походах.
Українське село  у ХVІІІ ст.
Українське місто у ХVІІІ ст.
Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру.
Українці в революції 1917–1920 рр.
Україна в роки Другої світової (1939–1945) та Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн.
 Проголошення незалежності України.
 
Практичне заняття. Про що  і про кого розповідає історія рідного краю.

Учень/ Учениця:
 ◌ установлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття;
  ◌ знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей;
   ◌ розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи;
   ◌ виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;
   ◌ складає запитання щодо перебігу історичної події;
   ◌ пояснює,  про що і про кого розповідає історія як наука;
  ◌ зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України;
   ◌ висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення

25
Тематичне оцінювання




26

27


28

29

30


31



32



33
Розділ ІІІ.  ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ
(9 год)
    Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра.
   Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова.
    Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець–Подільська фортеці.
   Бахчисарайський та Маріїнський палаци.
   Вулиці та площі.  Вулиця Хрещатик у Києві.  Площа Ринок у Львові.
    Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині.
 
   Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле.
 
  Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями України.
Учень/ Учениця:
  ◌ установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток;
  ◌ показує на карті місцезнаходження цих пам’яток;
       
називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи;
    ◌ пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань;
  ◌ складає план розповіді про пам’ятку і розповідає
за планом, уживаючи історичні поняття та терміни;
 
 ◌ наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх;
  
висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження

34
Тематичне оцінювання

35
Узагальнення  до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України».
Учень/ Учениця:
  ◌ пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії  як науки;
  ◌ висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого

Розділ І. Звідки і як історики довідуються про минуле


Тема уроку: Історія як наука. Українські вчені – історики

Мета:
 учити дітей висловлювати власне ставлення до навчального предмету,
розкрити зміст поняття «історія», «історичні джерела»;
охарактеризувати процес становлення перетворення історії на науку і розкрити роль істориків у дослідження минулого нашої країни і світу; розвивати вміння працювати з підручником, як джерелом інформації, складати текстові таблиці;
 виховувати інтерес до історії як науки

Обладнання: підручники, портрети вчених – істориків ( М. Грушевський, В. Хвойка, Геродот), схеми, презентація, комп’ютер
Тип уроку: комбінований

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності:
    Сьогодні ви розпочинаєте вивчення нового для вас предмета, який називається «історія». Предмет для вас новий, але слово, я сподіваюся, ви чули у своєму житті не раз. Давайте спробуємо назвати свої асоціації, коли чуємо слово «історія». Скажіть, на яких уроках у початковій школі вам траплялося слово «історія»?
Діти називають свої асоціації, вчитель записує їх на дошці.(слайд 3)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу: постановка теми і мети уроку.
План:
1.     Історія як наука.
2.     Історичні джерела.
3.     Хто такі історики.
  Історія не тільки цікава, але й одна з найскладніших наук. А допоможе нам у вивчення історії підручник. Пропоную учням  ознайомитись з підручником, його умовними позначками  і структурою.
   Наш підручник складається з 3 розділів. В кінці вивчення кожного розділу ми будемо закріплювати вивчений матеріал і перевіряти знання, які ви отримали на попередніх уроках. Це будуть уроки узагальнення та тематичного оцінювання. Як ви вже мабуть звернули увагу в кожному розділі є практичні роботи. На практичних уроках ми будемо працювати з різними джерелами інформації -  текстовими матеріалами,  інтернет – ресурсами, місцевими історичними пам¢ятками, які будемо оглядати під час екскурсій.  В кожному параграфі є умовні позначки, завдання, які потрібно виконати на початку уроку, завдання, які виконуються під час або після прочитання пункту параграфа; зав ждання для самостійної роботи і домашнє завдання. Ще вміщено рубрику для допитливих  та рубрика  історична мозаїка.
1.     Історія як наука
Словникова робота:
  Історія  -  наука, яка вивчає  минуле людства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя.
(Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони розуміють цей вислів.)
?        Як ви гадаєте, з якої події починається вивчення історії? (поява перших людей)
?        Чому саме поява перших людей стала початком нової науки?
Разом з учнями вчитель заповнює таблицю

 2. Історичні джерела
?   Що до помагає вченим історикам досліджувати минулі події? (учні називають різні предмети – зброю, легенди, книги, листи, одяг і т.д)
Всі ці речі в історії називаються історичними джерелами.
Робота над поняттям:
 Історичні джерела -   будь-які засоби інформації, які безпосередньо відображають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства. 
   Історія відповідає на запитання: Де? Коли? Як жили? Що робили люди? Людство не може жити без пам’яті. І ця пам’ять допомагає нам зрозуміти, звідки людина родом, чому так розуміє навколишній світ. Першими збирачами розповідей про минуле були мандрівні співці. Вони часто подорожували і в своїх піснях прославляли події, свідками яких були вони самі або про які дізналися від інших. Оскільки писемності тоді не було, то ці відомості до нас дійшли в усній формі,  передавались вони з покоління в покоління. Ці твори увійшли до усної народної  творчості.
Робота з підручником:
 Опрацювати розділ «Історична мозаїка» ст.11 і скласти іменний покажчик богів.
Перевірка виконання завдання.
  Згодом люди почали записувати відомості про події. Значна частина цих записів до нас дійшла у вигляді літописів, мемуарів, листів. Поступово писемні відомості про минуле нагромаджувались,збільшувались і систематизувались. З них виникла окрема галузь знань – історична наука.
  Інша частина сторичних джерел – це речі, які залишили після себе люди. Досліджують ці речі археологи, а наука, яка їх вивчає називається археологія.
  Сьогодні історія вивчає різні події та періоди минулого, вивчає минуле окремих сіл, міст, країн і людства в цілому та життя визначних людей. Крім того історія вивчає і розвиток культури, різних галузей науки. 
3. Хто такі історики
Людей, які вивчає минуле називають істориками. «Батьком історії» вважають Геродота, який подорожуючи країнами стародавнього світу, записував побачене і розповіді учасників різних подій. Свої розповіді він назвав «історіями». Всі його записи були складені у 9 книг і містять  опис історії держав стародавнього світу – Греції, Єгипту, Вавилонії і ін. Саме завдяки «Історії» Геродота ми можемо дізнатися про стародавні держави,пам’ятки культури, війни і інші події, відомості про  які не збереглися до нашого часу.
Самостійна робота: опрацювати п 3 § 1. Читаючи текст виписати імена учених – істориків і що вони досліджували.

Вчений - історик
Його праця
Геродот
9 т. «Історій»
Нестор
Літопис «Повість минулих літ»
Вікентій Хвойка
Дослідження трипільської культури
Борис Мозолевський
Дослідження життя стародавніх скіфів
Михайло Грушевський
10 – томна «Історія України – Русі».

IV. Закріплення вивченого матеріалу: історичний диктант (усний)
1.                Історія – це…(наука про минуле людства)
2.     Люди, які вивчають історію називаються (істориками)
3.     «Батько історії» вважають … (Геродота
4.     Писемні джерела, які описували події рік за роком  -  це …(літописи)
5.     Літопис «Повість минулих літ» написав … (Нестор)
6.     Михайло Грушевський написав … (Історія України – Русі)
7.     Трипільську культуру досліджував … (археолог Вікентій Хвойка)
8.     Борис Мозолевський вивчав … (життя скіфів)

V. Домашнє завдання:
1.     Опрацювати § 1

2.     Виконати письмово завдання 2 підручника (ст.11)
Тема уроку: Історія і час 

Мета:
сформувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання;
знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти;
розвивати хронологічні просторові вміння;
формувати історичну свідомість;
 прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: кросворд, презентація, ілюстрації до теми.
Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти»

Хід уроку:
І.  Організаційний момент
ІІ.  Актуалізація знань учнів: (слайд 2)
Розв¢язуваня кросворду


1



І








2





С








3





Т








4





О












5

Р











6


І










7



Я








1.     Що в перекладі означає слово «історія»?
2.     Писемні джерела, які описували події рік за роком.
3.     Складовою якої історії є історія України?
4.     Із якої мови дійшло до нас слово «Історія»?
5.     Назва нашої держави.
6.     Ще один варіант перекладу українською мовою слова «історія».
7.     Історія – вчителька …
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Відгадайте загадки (слайд 3)
?        Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
?        Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)
  Як ви вже зрозуміли сьогодні ми на уроці проаналізуємо  як пов¢язані історія і час.  
ІV. Вивчення нового матеріалу: постановка теми і мети уроку. (слайд 4
План уроку:
1.     Чому історію називають наукою у часі.
2.     Як люди вимірювали час.
3.     Що таке календарі і які вони бувають.
1. Чому історію називають наукою у часі
Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб краще розуміти минуле люди запам’ятовували або  записували події в хронологічній послідовності -  послідовність подій за роком.  Наприклад, коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події і що по завершенню (слайд 5)
  Дата вашого народження  -  це історичний факт, який належить до минулого. Будь-який історичний факт від­бувся в певному місці або у просторі. Дата нашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік нашого народження — це час, а місце вашого народження — це простір. Історія містить роз­повіді істориків про дії людей, як вони жили і діяли в певному часі й просторі.
   Історичний час рухається лише вперед, від минуло до майбутнього. Його не можна повернути назад. Французький історик Марк Блок писав , що історія є «наукою про людей у часі» (слайд 6)
?        Як ви розумієте цей вислів?
2. Як люди вимірювали час.
?        Якими одиниці ми вимірюємо час? ( година, день, ніч, тиждень, місяць, рік)
?        Як ви гадаєте, як у давнину люди вимірювали час? По чому вони орієнтувалися? ( по сонячному світлові)
  Час в давнину вимірювався не так, як тепер. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок (слайд 7)



Робота з лінією часуРезультат пошуку зображень за запитом "лінія часу"






  Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Кожні сто років називають століттям, або віком. Тисяча років - це тисячоліття. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.
  Оскільки  хронологія —  наука  про  час,  то  основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити).
 Назвіть  по  одній  даті  зі свого життя. (слайд 8)
         Великі  проміжки  часу  лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2014 рік від Різдва Христового, 2014 років нашої ери. Час до народження Ісуса Христа – це період до нашої ери (слайд 9)

Працюємо зі стрічкою часу (слайд 10)
         Упорядкувати події і відобразити їх послідовність допоможе стріч­ка часу. (Учитель креслить її на дошці). Це пряма лінія, поділена по­перечними рисками на відрізки, які відповідають певній кількості років.
1.     Накресліть у зошитах лінію часу.
2.     Позначте на ній  рік свого народження.
3.     Позначте рік , коли ви пішли до 1 класу, до 5 класу,
4.     Підрахуйте, скільки років пройшло від  вашого народження до початку навчання у школі, до переходу до 5 класу?
5.     У 988 році нашої ери відбуло хрещення Русі Володимиром Великим.  Підрахуйте, скільки років пройшло від  хрещення русі до вашого народження?
6.     Місто Рим було засноване у 753 році до н.е. Скільки років тому це відбулося?
   Використовуючи наведену таблицю, учитель пояснює, як визна­чаються століття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після перших двох цифр стоять два нулі, то перші дві цифри відповідають століттю: 1200 рік — 12 століття, 1300 рік — 13 століття. Але якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століт­тя. Наприклад, 1201 рік — 13 століття, 1340 рік — 14 століття. Так само визначається століття за датою з трьох цифр: 800 рік — 8 століт­тя, а 801 рік — 9 століття (слайд 11)



IX ст.

X ст.

XI ст.

XV ст.

XX ст.

XXI ст
801— 900 pp.
901 — 1000 pp.
1001 — 1100 pp.
1401 — 1500 pp.
1901 — 2000 pp.
2001— 2100 pp.

Роки люди об’єднували в століття, століття в тисячоліття. Поступово знання людей накопичувались їм необхідно було встановити порядок літочислення.
Літочислення – відлік історичного часу від певного історичного моменту.    (слайд 12)         
          В літописах часто можна зустріти такі дивні дати, як, наприклад, 6748 рік, а в творах про Римську імперію - 786 рік. Це можна пояснити тим, що у різних народів були різні системи літочислення.
Ось основні з них: 
1. Візантійське/православне - бере початок з міфічного створення світу, яке відбулося в 5508 році до нашої ери. Незвичні роки в руських літописах - саме за таким літочисленням (тобто 6748 рік - 1240 рік)
2. Єврейське  літочислення також починається  зі створення світу, тільки євреї вірять, що воно відбулося в 3761 році до нашої ери
3. Давньогрецьке  велося від перших олімпійських ігор, що відбулися 776 року до нашої ери. Втім, рік 427, наприклад, за давньогрецьким літочисленням ви не зустрінете, скоріше: "це відбулося за три роки від N-
ної олімпіади"
4. Римське - від заснування Риму (753 р. до н.е.). Отже, 786 рік за римським літочисленням - 33 рік нашої ери
5. Арабське - від події, яка позначається словом хіджра. Тобто, втеча пророка Магомета до Мекки, 622 рік нашої ери. Втім, літочислення це використовувалося і використовується дуже рідко
6. І нарешті - християнське. Те, яким ми всі користуємося. Те, за яким через деякий час настане 2015 рік. Початок цього літочислення  - народження Ісуса Христа.
3. Що таке календарі і які вони бувають
Календар-це певна система рахунку тривалих проміжків часу з  підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки,місяці,тижні,дні).
   Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і називалося «календи» від латинського слова «caleo» - проголошувати. (слайд 13)
Зародження календаря можна з повним правом віднести до найдавніших завоювань людства, тобто до таких же категоріям, як писемність і рахунок.
         Етнографічні джерела підтвердили, що у різних народів з'являлися раз-особисті календарі, але однакові форми діяльності приводили до створення подібних календарів.
  Місячний календар - заснований на тривалості місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни місячних фаз. Місячний календар один із найстаріших календарів. (слайд 14)
          У Давньому Єгипті за три тисячоліття до н.е. існував сонячний календар. Давньоєгипетський сонячний календар містив 360 днів і мав 12 місяців. У кожному місяці було по 30 днів. (слайд 15)
  Зараз ми користуємось  григоріа́нським календарем.  Він запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.
         Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними
         Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.(слайд 16)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 17)
Запитання та завдання
?        Що таке хронологія?
?        Зобразіть  стрічку  часу.  Позначте  умовний  початок  нашої  ери
?        цифрою нуль.
?        Чому виникла необхідність створити календар?
?        Що лягло в основу створених календарів?
V.  Домашнє завдання: (слайд 18)
1.     Опрацювати §  2.
2.     Виконати завдання 4 (ст.18) підручника.
     Тема:  Історична карта

Мета:  пояснити, чому історію називають наукою у просторі і часі; познайомити учнів із історичною картою, як джерелом знань; охарактеризувати види історичних карт і пояснити , що означають умовні позначки;
розвивати вміння учнів  користуватися історичними картами, читати їх;  виховувати інтерес до історії.
Обладнання: історична карта, картки для індивідуальної роботи, роздатковий матеріал опорні схеми «Навчаючи – вчусь»,  презентація.
Тип уроку: комбінований

Хід уроку:
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань:
Робота з картками  (3 учні)
Картка 1.
1. Співвіднесіть рік і століття
988 р. - … ст.
1240 р. - … ст.
1917 р. - … ст.
1900 р. - … ст.
2.  У 1240 р. монголо – татари напали на Київ. Скільки часу минуло від  нападу монголо – татар до нашого часу?
Картка 2.
1. У 1996 р. було розпочато  друкування української грошової одиниці – гривні. Скільки років відтоді минуло?
2. Наведіть приклад будь – якого року.
І століття -  
Х століття - 
ХІІ ст. –
ХХІ  ст. –
Картка 3.
1. В XVI  ст. в Україні з’явилися  друковані книги. Скільки століть люди користуються друкованими книгами?
2. Співвіднесіть рік і століття.
1037 р. - … ст.
1579 р. - … ст.
1893 р. - … ст.
Перевірка виконання домашнього завдання (завдання 4 підручника ст.18)
III. Мотивація навчальної діяльності
  Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта.
?                   Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?
?                   За яких обставин ми звертаємось до карти?
  Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв'язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань.
IV. Вивчення нового матеріалу:
Учитель називає тему і план уроку: (слайд 1-2)
1.                Чому історію називають наукою у просторі і часі.
2.                Як з¢явилися карти  і для чого вони потрібні.
3.                Про що можна дізнатися з історичних карт.
1. Чому історію називають наукою у просторі і часі
         Ми з вами говорили про те, як для історика важливо знати коли відбувалась певна подія. Але вивчаючи історію, ми не тільки говоримо про те коли відбувалася , а й часто називаємо місце, де відбулися окремі події.
         Вивчаючи навколишній світ, ми виділяємо окремі об’єкти - гори, ліси, річки, моря, клімат.
Про що ми можемо дізнатися, отримавши такі знання?  ( чим займалися люди,які знаряддя праці використовували,  який одяг носили,  яке житло будували)
         Зв’язок життя  людини з навколишнім світом можна простежити і в назвах сіл, міст чи окремих регіонів України. Як правило назви відображають знання людей про окремі географічні об’єкти. Наприклад,  місто Київ отримало свою назву від імені свого засновника князя Кия, Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка», Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь».
2. Як з¢явилися карти  і для чого вони потрібні
Цікаво, а  ви знаєте, що означає слово «карта»  звідки воно походить ?
          Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук.
         Для того, щоб зберегти свої знання про навколишній світ, люди почали схематично зображувати географічні об’єкти на папері. Так з’явилися карти.
Спочатку користуватися ними було важко, але поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також навіть створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Існує навіть спеціальна наука – картографія – наука про карти,  про методи їх створення і використання.
?                   Якими  бувають  карти?
?                   Які знання ми можемо отримати з карт?
Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою.
3. Про що можна дізнатися з історичних карт
        Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею.
Самостійна робота:  опрацювати пам¢ятку «Як працювати з історичною картою»  (опорні схеми «Навчаючи – вчусь»)                                                                   1. Прочитайте назву необхідної карти.                                                                                        2. Карта починається з так званої легенди - таблички в нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його.                                                                                                                         3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.        4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії).                                                                    5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном.                                                                                          6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить.                       7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт.
Усне опитування  + з роботою з  історичною картою
?                   На що нам потрібно звернути увагу, працюючи з історичною картою?
?                   Як правильно показувати об’єкти , позначені на карті?
?                   Яку інформацію ми можемо отримати з даної карти?
?                   Чому картографи замість написання інформації  вирішили використовувати  умовні позначки?                                                            
Робота з історичною картою:
Ø    Користуючись картою «Розселення слов’янських племен», випишіть назви давньослов¢янських племен, які населяли територію сучасної України.
Перевірка виконання завдання. 
V. Закріплення вивченого матеріалу:
Бесіда
?       Які види історичних карт ви знаєте?
?       Що означає колір на історичній карті?
?       Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?
?       Що таке легенда історичної карти?
VI. Домашнє завдання:
1.                Опрацювати § 3
2.                Розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями,  вони відвідували протягом свого життя. Позначте назви цих місць та подій у контурній карті (України).
Тема:  Історична карта

Мета:  пояснити, чому історію називають наукою у просторі і часі; познайомити учнів із історичною картою, як джерелом знань; охарактеризувати види історичних карт і пояснити , що означають умовні позначки;
розвивати вміння учнів  користуватися історичними картами, читати їх;  виховувати інтерес до історії.
Обладнання: історична карта, картки для індивідуальної роботи, роздатковий матеріал опорні схеми «Навчаючи – вчусь»,  презентація.
Тип уроку: комбінований

Хід уроку:
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань:
Робота з картками  (3 учні)
Картка 1.
1. Співвіднесіть рік і століття
988 р. - … ст.
1240 р. - … ст.
1917 р. - … ст.
1900 р. - … ст.
2.  У 1240 р. монголо – татари напали на Київ. Скільки часу минуло від  нападу монголо – татар до нашого часу?
Картка 2.
1. У 1996 р. було розпочато  друкування української грошової одиниці – гривні. Скільки років відтоді минуло?
2. Наведіть приклад будь – якого року.
І століття -  
Х століття - 
ХІІ ст. –
ХХІ  ст. –
Картка 3.
1. В XVI  ст. в Україні з’явилися  друковані книги. Скільки століть люди користуються друкованими книгами?
2. Співвіднесіть рік і століття.
1037 р. - … ст.
1579 р. - … ст.
1893 р. - … ст.
Перевірка виконання домашнього завдання (завдання 4 підручника ст.18)
III. Мотивація навчальної діяльності
  Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта.
?                   Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?
?                   За яких обставин ми звертаємось до карти?
  Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв'язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань.
IV. Вивчення нового матеріалу:
Учитель називає тему і план уроку: (слайд 1-2)
1.                Чому історію називають наукою у просторі і часі.
2.                Як з¢явилися карти  і для чого вони потрібні.
3.                Про що можна дізнатися з історичних карт.
1. Чому історію називають наукою у просторі і часі
         Ми з вами говорили про те, як для історика важливо знати коли відбувалась певна подія. Але вивчаючи історію, ми не тільки говоримо про те коли відбувалася , а й часто називаємо місце, де відбулися окремі події.
         Вивчаючи навколишній світ, ми виділяємо окремі об’єкти - гори, ліси, річки, моря, клімат.
Про що ми можемо дізнатися, отримавши такі знання?  ( чим займалися люди,які знаряддя праці використовували,  який одяг носили,  яке житло будували)
         Зв’язок життя  людини з навколишнім світом можна простежити і в назвах сіл, міст чи окремих регіонів України. Як правило назви відображають знання людей про окремі географічні об’єкти. Наприклад,  місто Київ отримало свою назву від імені свого засновника князя Кия, Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка», Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь».
2. Як з¢явилися карти  і для чого вони потрібні
Цікаво, а  ви знаєте, що означає слово «карта»  звідки воно походить ?
          Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук.
         Для того, щоб зберегти свої знання про навколишній світ, люди почали схематично зображувати географічні об’єкти на папері. Так з’явилися карти.
Спочатку користуватися ними було важко, але поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також навіть створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Існує навіть спеціальна наука – картографія – наука про карти,  про методи їх створення і використання.
?                   Якими  бувають  карти?
?                   Які знання ми можемо отримати з карт?
Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою.
3. Про що можна дізнатися з історичних карт
        Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею.
Самостійна робота:  опрацювати пам¢ятку «Як працювати з історичною картою»  (опорні схеми «Навчаючи – вчусь»)                                                                   1. Прочитайте назву необхідної карти.                                                                                        2. Карта починається з так званої легенди - таблички в нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його.                                                                                                                         3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.        4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії).                                                                    5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном.                                                                                          6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить.                       7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт.
Усне опитування  + з роботою з  історичною картою
?                   На що нам потрібно звернути увагу, працюючи з історичною картою?
?                   Як правильно показувати об’єкти , позначені на карті?
?                   Яку інформацію ми можемо отримати з даної карти?
?                   Чому картографи замість написання інформації  вирішили використовувати  умовні позначки?                                                            
Робота з історичною картою:
Ø    Користуючись картою «Розселення слов’янських племен», випишіть назви давньослов¢янських племен, які населяли територію сучасної України.
Перевірка виконання завдання. 
V. Закріплення вивченого матеріалу:
Бесіда
?       Які види історичних карт ви знаєте?
?       Що означає колір на історичній карті?
?       Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?
?       Що таке легенда історичної карти?
VI. Домашнє завдання:
1.                Опрацювати § 3

2.                Розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями,  вони відвідували протягом свого життя. Позначте назви цих місць та подій у контурній карті (України).
Тема уроку: Речові історичні джерела. Музеї (слайд 1).
Мета:
пояснити, яку роль в дослідженні минулого відіграють речові історичні джерела;
ознайомити учнів із працею археологів та їх відкриттями;
формувати навички використання розповіді учителя і підручника, як джерел знань;
 виховувати шанобливе ставлення до минулого.
Обладнання: ілюстрації підручника, роздатковий матеріал, підручник, презентація.
Тип уроку: комбінований

Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань:
?        Уявiть, що хтось iз ваших родичiв або друзiв поцiкавився,  що таке фольклор і яку роль фольклор. Як ви йому це поясните?
Перевірка виконання домашнього завдання (аналіз прислів’їв і приказок)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу: постановка теми  уроку.
План уроку:  (слайд 2)
1.     Археологія як наука.
2.     Як працюють археологи.
3.     Де зберігаються речові джерела.
Відгадайте загадку (слайд 3)
Щоб історію писати, треба так багато знати:
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав,
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав
І завзято та докладно нам історію писав.
Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).
На які види поділяються історичні джерела?(слайд 4)
Як історичні джерела ми вивчали?
Вкажіть, до якої групи джерел відносять речі, зображені на малюнках.
1. Археологія як наука.
         Вивчати минуле iсторикам допомагають слiди життя, залишенi людьми, якi вiдшукують археологи. (слайд 5)
Археологія - наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам'яток. Термін "археологія" вперше використав давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.), маючи на увазі взагалі науку про стародавність ("архайос" - стародавній, "логос" - наука, слово). (слайд 5)
   Вся історія народів, що передувала появі писемності, може бути вивчена лише за речовими пам'ятками. Враховуючи, що люди існують на нашій планеті близько 3 млн. років, дописемна історія, або, як її називають західні дослідники, передісторія, складає в цілому 99 % історії людства. Іншими словами, більша частина історії людства досліджується лише за археологічними даними, і лише незначна частина - за писемними джерелами.  
    Але речові пам'ятки на відміну від писемних не містять прямої розповіді про історичні події, і засновані на них висновки - результат наукової реконструкції.
?        Про археологію говорять, що це наука, «озброєна лопатою». Як ви гадаєте, чому? (слайд 6)
         Мабуть, ви замислювалися над тим, як опиняються глибоко під землею речi, якими користувалися люди. Уявiть, що дуже давно слов’янське поселення оточили вороги. Хто встиг залиши поселення, свої речi вони забрали або сховали, розраховуючи повернутися. Пiсля запеклої боротьби вороги захопили поселення.  Бiльшiсть споруд було зруйновано, їхнiх мешканцiв убито, а  інших забрано у полон. Минали роки. Залишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скiльки ж пилу вкрили речi, залишенi людьми 2 тис. рокiв тому? Отже, пiд великим шаром грунту можуть опинитися рiзноманiтнi речi.
2. Як працюють археологи.
   Для того, щоб не зiпсувати речi, якi протягом столiть знаходилися у землi археологам доводиться дiяти дуже обережно. Тому вони дотримуються спецiальних правил.
Самостiйна робота:  прочитайте текст підручника О. І. Пометун,  І.А.Костюк  ( ст. 29) і дайте відповіді на запитання.
?        На якi етапи подiляється праця археологiв?
?        Як ви вважаєте, праця археологiв є, важкою чи легкою? Пояснiть, чому?
?        Який етап роботи археологiв зображено на малюнку?
?        Опишіть зображене на iлюстрацiї. Чим займається археолог?
?        Придумайте власну назву до ілюстрацiї.
         Археологiчними дослiдженнями захоплювалося чимало українцiв. Видатний український поет Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, взяв участь у створеннi Програми эбереження iсторичних пам’яток Криму, зафiксував чимало стародавнiх курганiв, пам’яток козацької слави, серед яких руїни столиці Української козацької держави -  Чигирина. Йому належать слова: «Люблю археологiю - таємничу матiр історії». (слайд 9 -10)
?        Помiркуйте, чому Шевченко вважав археологiю матiр’ю iсторiї?
         Українськi археологи здобули визнання у свiтi завдяки зробленим важливим вiдкриттям. Чимало археологiчних пам’яток відшукав Вiкентiй Хвойка (слайд 11). Одним з них стала знахiдка поселень так званих трипiльцiв. Якою була самоназва цього давнього народу, що заселяв значну територiю мiж Днiпром та Днiстром (робота з картою) — невiдомо.
         Так їх стали називати за назвою села Трипiлля на Київщині. У 1896р. археолог розкопав першi поселення цього народу (слайд 12). Вiкентiй Хвойка був одним iз засновникiв Київського міського музею старожитностей мистецтва (сучаснi Нацiональний музей iсторiї України і Нацiональнiй художнiй музей) (слайд 13).  Протягом багатьох  рокiв працював у ньому завiдувачем вiддiлу археології.  Вшановуючи пам’ять видатного українського археолога, його iм’ям у 1962 р. назвали одну з вулиць Києва. Вона розташована поблизу Кирилівської стоянки первiсних людей, яку вiн дослiджував.
Пiзнавальне завдання (слайд 14). 
Уявiть, що ви археолог,  який зробив сенсацiйне вiдкриття: розкопав рештки дуже давнього людського поселення. З’ясуйте за знайденими рештками, яким було життя мешканцiв цього поселення, чим вони займалися.
3.  Де зберігаються речові джерела.
         Після виконання завдання, роблю висновок, що знайдені рештки потрібно зберігати для нащадків, зробити можливим огляд їх усіма бажаючими.
         Для цього в різних країнах створюються історичні музеї. Національний музей історії у Києві зберігає найбільшу кількість пам’яток нашого минулого.
?                   Хто з вас був у краєзнавчому музеї?
?                   Що ви там бачили?
?                   А що означає слово «музей»?
 Словникова робота (слайд 15) 
         Музей (гр. muséion — місце, присвячене музам, храм муз,) – місце, де зберігаються речові історичні пам’ятки. Перший музей – Дім муз – був заснований у Александрії Єгипетській більше 2000 тис. р. назад.
? Хто працює у музеї?
? Чим займаються екскурсоводи?
? Що таке реставрація?
       Перший музей старожитностей в Україні  було засновано у 1810 р. у Феодосії. (слайд 16)  Більшість його експонатів склали твори мистецтва, подаровані місцевими колекціонерами. Найбільшим у нашій державі є Музей народної архітектури в с. Пирогове  під Києвом (слайд 17).  На площ в 150 га розміщено понад 300 пам’яток народної архітектури з усіх регіонів України. 
      В Україні є дуже незвичні музеї: музей у катакомбах під Одесою (слайд 18), музей лісу на Закарпатті (слайд 19), музей однієї вулиці в Києві. «Найсолодшими» можна назвати музей цукру на Вінничині і музей бджільництва на Полтавщині (слайд 20). 
IV. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 21) 
?                   Що таке археологія?
?                   Яку роботу виконують археологи?
?                   Хто першим відкрив поселення трипільців?
?                   Чому цей народ отримав таку назву?
?                   В яких установах зберігаються археологічні пам’ятки?
V. Домашнє завдання: (слайд 22) 
1.                 Опрацювати § 4
2.                 Скласти розповідь про один день роботи археолога.



Тема: Географічні назви в історичній науці
Мета:
показати учням як назви народів і географічні назви відображають історичні події, природні умови й життя місцевого населення;
розпочати формування навичок роботи з історичною картою;
 зацікавити учнів таємницями, які приховані в географічних назвах нашої батьківщини і рідного краю.
Обладнання: підручник, сучасна політико – адміністративна карта України, , презентація.
Тип уроку: комбінований

Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань:
Кросворд (слайд 2)




3


1












2


















4















5



















































6























По горизонталі:
2. Історичні пам¢ятки, які отримують в результаті розкопок.
4. Установа, де зберігаються важливі для пам’яті речі, мистецькі надбання.
5. Предмет, що виставляється в музеї.
6. Селище на Київщині, біля якого були пам’ятки давніх хліборобів України.
По вертикалі:
1. Наука, яка вивчає історичне минуле на основі речових історичних джерел.
3. Відомий український археолог, які відтворив картину життя трипільців.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу: називаю тему і мету уроку. Пропоную учням записати питання плану:
1.            Що таке історична топоніміка.
2.            Що вивчає етноніміка.
3.            Звідки з’явилися назви вулиць.
1. Що таке історична топоніміка.
         Кожна людина має свої ім’я та прізвище. Гори, річки, моря і інші географічні об’єкти теж мають свою назву. Даючи  географічну назву, люди прив’язують місце до поверхні Землі, а також виявляють своє ставлення до нього. 
 Словникова робота
Топоніми – назвами міст, сіл, селищ, гір, лиманів, озер, річок, можу багато розповісти про минуле. Існує спеціальна наука, яка вивчає географічні назви.
 Топоніміка - наука, яка вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв називається
Випереджальне завдання: за розповіддю учителя скласти іменний покажчик назв  нашої країни і рідного краю.
 Робота з політико – адміністративною картою України.
?                   Які географічні назви зустрічаються на карті?
?                   Подумайте, що може означати їх назва?
?                   Що лягло в основу їх назв?
   Робота з картою + пояснення учителя.
          Наприклад, пропоную учням пригадати географічні назви, які їм знайомі. Місто Львів, за переказами, було збудовано близько 1241 р. галицьким князем Данилом Романовичем, який назвав його на честь свого сина Лева. Існує легенда також про те, що це місто побудував сам Лев Данилович.
         Назва Чернігів належить до тих, яку вчені розгадати не змогли. Вперше місто згадується у літописі у 907 році. Одна з легенд пов’язує назву міста з князем Чорним, який правив у VII ст., інша – з княгинею Чорною, яка кинулася з терема, аби не потрапити до рук загарбників. (слайд 7)
         Село Трипілля на Київщині, дістало назву  від трьох полів,  хліборобських рівнин, обмежених річками (слайд 8).
         Походження назви Карпати остаточно не з’ясовано. У перше цю назву сталив використовувати давньогрецькі географи. Найновіше дослідження назви пов’язують з албанським словом «карпе» -  скеля, в значенні «скелясті гори» (слайд 9).
     Перша письмова згадка про місто Галич, від якого походить назва Галичина, датується 1113 р. Походження назви одні виводять від слова гал – «сіль», другі від слов’янського племені Галич, треті – від невеликого чорного птаха галки (слайд 10).
         Походження назви Волинь пов’язують із давньослов’янським топонімом «горбиста місцевість». Спочатку Волинню називалося місто, яке лежало на горбах (слайд 11).
         Назва Поділля походить від давньослов’янського слова «діл» - пониззя, рівнина між горами. Ця назва відома з XVI ст. (слайд 12).
         Цікавою є історія походження назви Кримського півострова. У давнину півострів називали Таврикою за назвою народу таврів, який там проживав.   
Коли в ХІІІ ст. ці землі захопили татари, то півострів за назвою їхньої столиці стали називати Крим (слайд 13).
         Буковина спочатку означало буковий ліс. Наприкінці XV ст. так називалося вкрите буковими лісами правобережжя річки Прут  (слайд 14).
Цікавими є версії походження назв річок: Буг у давніх  слов’ян перекладався як «течія» (слайд 15), Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка» (слайд 16), Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо  – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь» (слайд 17).
Перевірка роботи учнів.
2. Початкові уявлення про етноніміку.
         Звертаю увагу учнів про те, що вивчаючи минулі теми ми зустрічалися із назвами народів, племен, які проживали на території України. Пропоную учням пригадати їхні назви. Походження назв народів вивчає спеціальна наука етноніміка (слайд 18).
?        Про що можуть дізнатися історики, досліджуючи назви народів?
    За давньогрецькими переказами скіфи виводили назву свого народу від імені легендарного царя Скіфа. Учені вважають, що скіф означає «блукач», «вічний мандрівник», «кочівник» (слайд 19).
   Літописець Нестор у «Повісті временних літ»  пов’язує походження назв східних слов’ян із місцем їх проживання. Полочани, наприклад, отримали назву від річки Полота, древляни – від того, що мешкали у лісах (серед дерев), дреговичі – від дрегва (болото) (слайд 20).  Отже, назви народів можуть розповісти про минуле дуже багато.
3. Звідки з’явилися назви вулиць.
?                   На якій вулиці ви живете?
?                   Яка народна назва вашої вулиці?
?                   Звідки з’явилася така назва?
Робота з підручником: опрацювати ст. 57 -59  і  заповнити таблицю (слайд 21).
Чинники, що вплинули на назву
Назви вулиць
Розташування

Заняття мешканців

Звязок з історичною подією

Звязок з історичною
особою

Інші чинники


ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 22).
1. Що є предметом вивчення етноніміки і топоніміки?
2. Поясніть походження назви Україна. Коли ця  назва згадується у літописі?
3. Як називалися давні українці?
4. Що ви знаєте про заснування Києва?
5. Чи знаєте ви історію назв міст, сіл, водойм  рідного краю?
IV. Домашнє завдання: (слайд 23).
1. Опрацювати §8
2. Підготуватися до практичного заняття: принести 2 фотографії з родинного фотоальбому і підготуйте матеріали для родинного дерева (виписати відомості про батьків та родичів) за схемою:
а.  Повне ім'я, прізвище, по батькові автора (учня).
б. Повне ім'я, прізвище, по батькові мами (можна зазначити і дівоче прізвище), тата.
в.  Повне ім'я, прізвище, по батькові  рідних братів, сестер автора.
г.  Повне ім'я, прізвище, по батькові  рідних братів, сестер мами, тата (тітки, дядька).
д. Повне ім'я, прізвище, по батькові дідуся та бабусі (окремо батьків мами, тата) і т.д.





Практичне заняття №1. Про що можна дізнатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево (слайд 1)
Мета:
розкрити зміст науки генеалогія, значення поняття родинне дерево; розвивати вміння роботи з фото джерелами, створювати родинне дерево та визначити їх роль у роботі дослідників;
розвивати вміння самостійної роботи учнів, аналізу історичних документів; виховувати гордість за свою родину, повагу до сімейних традицій  
Тип уроку: практична робота з інтерактивними технологіями.
Обладнання: схема родинного дерева, фотографії з сімейного фотоальбому, олівці, клей, ножиці

Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності (слайд  2).
                                                                       Фотографія це мить з життя
Учні мають висловити своє ставлення до обраного епіграфу заняття (вправу «Мікрофон»)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу:
?               Що історики бачать на фотографії.
?               Який прилад допомагає нам зупинити час і зберегти пам’ять про певну подію? (слайд 3).
?               Яке значення для історії має винайдення фотоапарату?
?               А ви знаєте, хто винайшов фотоапарат і коли він з’явився? (слайд  4).
          Люди ще в давні часи намагалися зберегти пам’ять про певні моменти життя. Першим схожим на фотоапарат пристроєм, створеним ще в ІІІ ст.. до н.е., був апарат – обскура. Камера була у вигляді ящика.
         А основу сучасного фотоапарату створив француз  Жозеф  Ньєпс. Він створив фотоапарат, який назвали «Геліограф» .  
         Результатом фотографічного процесу є отримання фотографії.
Фотогра́фія (від грецького φώς (φωτός) — світло та γράφω — пишу) — зображення, отримане на певному матеріалі, здебільшого на цупкому папері. Колекції фотографій називають фотоальбомами  (слайд 5).
         З винаходом фотоапарату фотографія стає одним із найважливіших історичних джерел.  Фотографія дає нам безпосередньо уявлення  про подію, фіксує безпосередньо мить, коли вона відбувається. 
  Учні переглядають фотографії визначних подій історії (слайд 6).
?        Яка особливість фотографії як історичного джерела?
?        Які знання дають нам фотографії?
Як відображена історія вашої сім’ї у фотографіях.
Досліджуючи фотографію, як історичне джерело потрібно звернути увагу на такі  питання:
1.     Кого зображено на фотографії? Хто ці люди і що вони роблять?
2.     Коли і де відбувається ця подія? Чому ви так гадаєте?
3.     З якою метою зроблено фотографію?
4.     Якої інформації бракує, аби повністю відповісти на ці питання?
5.     Чи є на фотографії підпис, інші написи? Чи можуть вони стати у пригоді під час вашого дослідження?
6.     Які висновки можна зробити?
7.     Про що ще ви б хотіли дізнатися?
  Практична робота
Робота в малих групах: учні, використовуючи пам’ятку, аналізують свої сімейні фотографії.
3.                Чому родинне дерево є історичним джерелом
         У сімейних архівах знатних родин у давнину та нині зберігають відомості про походження сім’ї та прізвища, про родинні зв’язки та близькість до інших заможних і відомих людей. Схему походження сім’ї називають родинним або генеалогічним деревом.  
         Наука, яка вивчає походження та взаємний зв’язок родини називається генеалогія.
          Збирання інформації про власний родовід стало дуже важливим у X столітті. Аби довести свою шляхетність і мати право на привілеї, рицарі та інші дворяни збирали відомості про своє походження.
         Результати досліджень історії власної родини зображали у вигляді дерева. В основі, або ж у корінні, такого дерева часто розміщували герб засновника родини, а на гілках (праворуч і ліворуч) — герби батька і матері. Зазвичай родинне дерево має вигляд картини, яку розміщують на видноті.
Практична робота:
1. Підготовлені фотографії членів родини розкласти таким чином: діти – це крона, батьки – гілля, чим нижче до коренів, тим старші члени родини. Вийшло родинне дерево.
Завдання
Спробуйте, використовуючи підказки, визначити, хто кому з членів родини ким доводиться.
Слова-підказки: дівер - брат чоловіка, зовиця - сестра чоловіка, невістка - дружина чоловіка, свекор - батько чоловіка, свекруха - мати чоловіка, тесть - батько дружини. теща - мати дружини, шурин - брат дружини, свояк - чоловік сестри дружини, свояки - чоловіки одружені на сестрах.
2. Перенести зображене дерево на окремий аркуш, де замість фотографій написати імена та прізвища, рік народження, місце проживання, рід занять або професія.
3. Підготувати розповідь про свою родину. Працюючи в парах, розповісти про свою родину.
ІV. Підсумок уроку
Самооцінювання учнів
Робота на уроці
Бали
Підготовка до уроку

Аналіз сімейних  фотографій

Розуміння основних  понять (генеалогія, родинне дерево, фотографія)

Робота над родинним деревом

Розповідь про свою родину


Оголошення своїх оцінок учнями  і учителем. Обгрунтування і виставлення  середньої оцінки .
V. Домашнє завдання:
1.     Опрацювати §5.
2.     Написати про цікавий випадок з життя родини (твір-мініатюра) або есе на тему «В чому цінність фотодокументів для історика»
Підготувати інформацію про походження назв вулиць свого села.
Тема: Практичне заняття
Які назви у моєму місті (селі) нагадують про минуле?
Мета:
формування загальнокультурної ключової компетентності: оволодіння усним і письмовим спілкуванням, збереження соціальних, громадських та культурних відносин;
 на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого; через вивчення  історії назв вулиць, міст, сіл та селиш залучити учнів до глибшого вивчення історії України;
формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), естетичні смаки,  спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати;
розвивати    аналітичне мислення;
сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту; виховувати почуття любові до історії свого міста і всієї України.
Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·               розказати, які назви оточують їх у рідному краї;
·               пояснити походження назви вулиці, селища, міста, де вони живуть.

ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учні розповідають історію дослідженої вулиці.
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Коли  вам  запропонували  би  дати нову назву місту чи селу, де ви живете, як ви його назвали б? Чому?
ІV. Вивчення нового матеріалу 
1. Як працювати з історико-географічною назвою — історичним джерелом
Вчитель пропонує ознайомитись з «Пам’яткою»
·          Знайдіть на карті України ваше місто, село чи селище.
·          Дослідіть  з  допомогою  дорослих  чи/та  додаткової літератури  походження та історію назви вашого населеного пункту:
ü  дізнайтеся про час його заснування;
ü  установіть,  від якого слова походить назва;
ü  визначте,  з  чим  саме  пов’язана  назва:  способом  життя  і  заняттями людей, певними історичним подіями чи історичними особами.
·          З’ясуйте, чи змінювалась у минулому назва вашого населеного пункту й у з в’язку із чим.
2. Набуваємо практичних умінь
Варіант І
Напишіть  на дошці  назву  свого  населеного  пункту.  Пригадайте 5 - 6  назв  населених  пунктів  рідного  краю  —  малої  батьківщини,  і запишіть їх на дошці також.  Об’єднайтеся у групи  відповідно до  кількості  назв  і  опрацюйте  інформацію  щодо  вашої назви, скориставшись  інструкцією.  Якщо  ви  не  можете  розтлумачити  назву,  зробіть припущення, чому вона саме така.
Ознайомте однокласників з результатами вашого дослідження.


Варіант ІІ
 Роздати учням додаток з назвами населених пунктів району. Учні об’єднуються в групи та вибирають по 5 населених пунктів та за пам’яткою розтлумачують назви.
V.  Закріплення знань учнів
Виберіть 2 - 3 вислови і завершіть їх
«Сьогодні мені було цікаво...»
«Сьогодні мені було легко...»
«Сьогодні мені було непросто...»
«Сьогодні мені вдалося...»
VІ. Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми дізнались про походження та історію назви нашого населеного пункту. Дізнались час його заснування, установили, від якого слова походить назва нашого населеного пункту. І з’ясували, які назви в нашому селі нагадують про минуле.
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 9
Додаток до уроку

Населені пункти Уманського району
Місто: Умань

Тема: Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Звідки і як історики довідуються про минуле»
Мета: систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів з даної теми, визначити якість засвоєння знань, перевірити вміння систематизувати матеріал, складати розповідь, висловлювати власну думку, застосовувати набуті знання; виділити й актуалізувати в пам’яті учнів найважливіші явища і процеси; виховувати зацікавленість історією.
Тип уроку : урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів
Обладнання:  картки з тестовим завданням

ХІД УРОКУ
І.    Організаційна частина уроку
Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи.
ІІ.  Виконання завдань
Відповіді:
1) В 2) В 3) А 4) А 5) А 6) Б
7) Михайло Грушевський
9) рік, десятиліття, століття, тисячоліття
11) 1-Б; 2-А; 3-В; 4-Г;5-Д
12) 1-Ні, 2- Ні, 3- Ні, 4- Так, 5 – Так, 6 – Так, 7 – Так,  8 - Так
ІІІ.  Домашнє завдання
Повторити § 1-9

  
Тема: Про кого розповідає історія
Мета: визначити,  що  є головним  змістом  історії,  яку  роль  в історії  відіграють  історичні діячі;
удосконалити навички роботи з текстом;
розвивати вміння характеризувати історичного діяча;
сприяти зацікавленості учнів до вивчення діяльності історичних діячів.
Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації.
Поняття та терміни: історичні  діячі, біографія 
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·        розповідати  про  історичну  подію  чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника;
·         виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника,  зокрема  у формі  запитань; 
·        складати  запитання  щодо  перебігу історичної  події; 
·        висловлювати  своє  ставлення  до  історичних  подій, явищ і діячів, що пропоновані для вивчення.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Пригадайте, будь ласка, найбільш відомих людей нашої держави в минулому або сьогоденні.
2. Чи  залежить  життя  нашої  держави  від  окремих  її  представників?
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Уявіть,  що  ви  у  книгарні  чи  бібліотеці побачили  книжку  з  назвою  «Видатні  постаті  України».  Як  ви  думаєте, про  кого  і  про  що  саме  розповідають автори подібних друкованих видань?
ІV. Вивчення нового матеріалу 
1.  Хто такі історичні діячі
Учні опрацьовують відповідний пункт підручника (ст. 64) складають план та дають відповідь на питання:
З’ясуйте,  хто  такі  історичні  діячі.  Завдяки  чому  люди  стають історичними діячами?
Історичні  діячі  —  люди,  чия  діяльність  змінила  життя  суспільства  у
минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.
Біографія  (від  грецьких  слів «біо» -  життя  та  «графо»  - пишу) - життєпис.
2. Які групи людей вивчає історична
До відповідного тексту підручника скласти 3 запитання, після цього учні обмінюються запитаннями та дають на них відповідь.
      Працюючи у групах, учні з’ясовують, чим відрізняються групи людей, які вивчає  історія.  Для  цього  розглядають зображення  на  сторінці 67 та підписи до  них.  Визначають і записують,  які  групи людей зображені. Знаходять відмінності між ними.
3.  Як досліджують життя і діяльність видатних людей
Учні ознайомлюють з пам’яткою «Як вивчати діяльність історичного діяча»
Вивчаючи  матеріал  про  історичного  діяча,  послідовно  відповідайте  на
запитання:
•  Про кого йдеться?
•  Коли і в якій країни жив історичний діяч?
•  Які його риси характеру та погляди відомі?
•  3  чим  пов’язана  основна  діяльність  цієї  історичної  особи?  До  яких історичних подій вона причетна?
•  Які вчинки і дії цієї особи відомі?
•  Яким є ваше ставлення до цієї історичної особи?
Самостійна робота
Уявіть себе істориком-дослідником.  Проаналізуйте текст та ілюстрації про історичного діяча на основі запитань наведеної вище інструкції.
V.  Закріплення знань учнів.
1.  Кого називають історичними діячами?
2.  Які групи людей зустрічаємо на сторінках історії?
3.  Що  таке  біографія  і  чому  біографії  відомих  людей  є  історичними
джерелами?
4.  Давньогрецький історик Плутарх написав книгу «Порівняльні життєписи»,
яку читають вже  тисячі років.  У цій книжці він писав як про доброчесних
людей,  такі про тих, з кого брати приклад не варто. Як ви вважаєте, навіщо біограф писав про таких осіб?
5.  Уявіть, що ви історик і хочете написати книгу про минуле. Кого ви оберете своїми героями: відомих діячів,  невідомих поки що осіб чи групи людей, наприклад дітей або мореплавців? Чому?
6. Завершіть  речення«На  сторінках історії ми зустрічаємо  опис таких груп людей, як...»
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 10
2. Знайдіть у будь-якій книзі чи довіднику коротку біографію історичного діяча та проаналізуйте його діяльність, скориставшись інструкцією.
Про  кого  з  ваших  співвітчизників  пишуть  місцеві  газети?  Випишіть їхні  імена та стислу інформацію про їхню діяльність.

 Тема: Що називається історичними подіями та явищами
Мета: з’ясувати, які події та явища називають історичними та яке значення має їх дослідження  для  вивчення  минулого; 
удосконалити  навички  роботи  з текстом  і вміння висловлювати власну точку зору;
викликати зацікавленість учнів до подій минулого своєї держави і свого народу.
Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації.
Поняття та терміни: історичні події
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·          розповідати  про  історичну  подію  чи  явище  на основі тексту підручника;
·          виокремлювати в тексті головне й другорядне;
·          складати запитання щодо перебігу історичної події;
·          висловлювати особисте ставлення до історичних подій і явищ.

ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Пригадайте, будь ласка, що вивчає історія.
2. Якщо ми вивчаємо подію, на які запитання ми повинні надати відповідь?
3. Чи  завжди  однозначно  можна  оцінити  ту  чи  іншу  подію? Чому?
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
         Уявіть,  що  ви  прибули до  іншої країни і  маєте  можливість  відвідати  урок  історії.  Про  що  передусім  ви  хотіли  б дізнатися?
         Вивчаючи  історію,  ми  дізнаємося  не  тільки  про  діяльність  історичних осіб, а й про події, які відбувалися на тій чи іншій території, у тій чи іншій державі в минулому (наприклад, про війни та революції, походи та приєднання нових земель, про будівництво міст та відкриття навчальних закладів, про розвиток господарства та культури тощо). Це все історичні події та явища.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Що таке історична подія
Учні читають відповідний текст підручника та дають відповідь на питання:
- Встановіть, чому історикам важливо зрозуміти сутність,  причини та наслідки подій.
Історичні події - те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці:  подорожі,  битви,  відкриття тощо.
Причини події
Подія
Наслідки
Чому це відбулося?
Що, де, коли, з ким і як відбулось?
Яким є результат того, що сталося?Які зміни у житті людини відбулися?

2. Які події та явища вивчає історія
Учні опрацьовують текст підручника та складають план. На дошці записують ті пункти, які зустрічались найчастіше. Бажаючі учні розповідають текст використовуючи план на дошці.
3. Як досліджують історичні події та явища
Учні ознайомлюються з пам’яткою «Як досліджувати історичні події та явища»
Вивчаючи матеріал про історичні події та явища,  послідовно відповідайте на запитання:
·          Що відбулося?
·          Де і коли це сталося?
·          Хто,  на  вашу  думку,  брав  участь  у  цих  подіях?  Чи  всіх  учасників названо?
·          Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища?
·          Які причини цієї події?
·          Які наслідки події можна визначити?
·          Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних?
·          Яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?
Самостійна робота
Уявіть себе істориком-дослідником.  Проаналізуйте текст, визначаючи описані події і явища на основі наведених вище запитань (ст. 73).
V.  Закріплення знань учнів.
1.  Що таке історичні події? Наведіть приклади.
2.  Що таке історичні явища? Наведіть приклади.
3.  На які  запитання  потрібно  відповісти  історикам,  аби дослідити  історичні події та явища?
4.  Сучасниками чи свідками яких історичних подій були особисто ви ? Опишіть їх відповідно до інструкції, наведеній у пункті 3 параграфа.
5.  Спираючись  на  ілюстрації,  опишіть  розвиток  телефонного  зв’язку  як історичного явища.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 11(виконати завдання на ст. 75.)
Тема: Як жили давні мешканці України
Мета:
ознайомити учнів з племенами трипільців, скіфів, слов’ян, які заселяли територію України в давнину;
виробляти навички самостійного пошуку та систематизації інформації; виховувати любов до історичного минулого України.
Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації.
Тип уроку: комбінований;
Поняття та терміни: Скіфи, кімерійці, трипільці, слов’яни
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·          розповідати про племена та народи, що заселяли територію України в давнину;
·          характеризувати на основі історичного тексту спосіб життя та заняття наших предків;
·          розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника;
·          виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника,  зокрема  у формі  запитань; 
·          складати  запитання  щодо  перебігу історичної  події;
·           висловлювати  своє  ставлення  до  історичних  подій, явищ і діячів, пропонованих для вивчення.

ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Які народи проживали на території України з давніх часів?
2. У  який  спосіб  перебування  різних  народів  на  нашій  території
вплинуло на нашу культуру?
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
     Поміркуйте, як давні народи вибирали собі місце для життя.
     У  давнину  на  території  України  проживали  різні  народи. З’ясувати,  як жили  в давнину  люди  на  території  України,  допомагають  історичні джерела.  Особливе  місце  в давній  історії  України  посідають  трипільці, скіфи та слов’янські племена — наші безпосередні предки.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.     Кого ми називаємо давніми мешканцями України
Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника та дають відповідь на запитання:
Життя яких давніх мешканців України описується в тексті?
Звідки вчені отримують знання про історію давніх племен і народів?
Робота з таблицею «Давні народи України»

Трипільці
Скіфи, кімерійці



2.  Як жили Східні слов’яни
Читаючи текст, поставте до нього 3 - 4 запитання.
Прочитайте  текст  і  поясніть,  на  які  особливості  життя  слов’ян вказує автор.
Михайло Грушевський про слов’ян (З «Історії України - Руси»)
Для  громадських справ  сходилися старші з родів чи сімей на нараду, звалось це «віче»; там порядкували і рішали, що треба.... Всякі справи рішала громада. Війська не було. А як треба, то дужі збиралися зі списом чи мечем, на коні чи піші, і йшли воювати.
3.  Як досліджують життя давніх мешканців України
Робота з картою с.81
Роздивіться  карту  і  з'ясуйте,  на  якій  території  проживали  трипільські  племена,  кімерійці,  скіфи,  греки. Запишіть  отриману  з  карти  інформацію  у  свій  зошит.
          Прочитайте  документ  і  визначте,  про  які  особливості  життя скіфських племен ви дізналися.
Давньогрецький історик Геродот про скіфів
Скіфи-хлібороби... сіють хліб не для власного вжитку на їжу, а на продаж.  На схід від цих скіфів-хліборобів живуть уже скіфи-кочівники, які нічого не сіють і не орють;  вся ця країна позбавлена дерев,  за винятком  Полісся...  Є так  звані  царські володіння,  де живуть найкращі і найчисленніші скіфи,  які вважають інших скіфів своїми рабами.
     Уявіть,  що ви археологи  і знайшли  під час розкопок давніх поселень такі речі С. 82. Що ви можете розповісти прожиття давніх слов’ян?
V.  Закріплення знань учнів.
1.   Які народи проживали на території України в давні часи?
2.   Хто такі слов’яни і де вони засновували свої поселення?
3. На основі яких джерел учені-історики досліджують життя давніх мешканців України? Наведіть приклади з матеріалу уроку.
4.  Встановіть,  що  було  спільного  і  відмінного  у  народів,  які  проживали на території України в давнину.
5.  Пригадайте українські назви місяців і поясніть, як вони пов’язані з і способом життя слов’ян.
6.  Чому речові пам’ятки  —  свідчення життя давніх мешканців  на  території нашої країни — є частиною національних скарбів України?
VІ. Домашнє завдання
1.  Опрацювати § 13

2.  Письмово: на  основі  тексту  і  малюнків  напишіть оповідання  (5 - 6  речень) «Давні мешканці України».




Немає коментарів:

Дописати коментар