Героям Революції Гідності

Хотіла Україна до Європи,

Щоб з нею будувати майбуття.

Та влада не бажала підписання

Угоди про своє нове життя.

«Майдани» виникали в Україні,

За євроінтеграцію вони.

Почалась революція в країні –

За гідність піднялись її сини!

За волю і свободу виступали.

Велике щастя відчувати те,

Що бути хазяями у країні

Прийняли зобов’язання святе.

Їх листопад і грудень гартували,

У січні зрозуміли всього суть:

Що боротьбою можна все здолати,

А до свободи у них правий путь.

Приймалися диктаторські закони.

Верховна Рада – як не від людей!

А влада катувала й викрадала,

Щоб прогресивних не було ідей!

В День Злуки перші жертви показали,

Що кожен на майдані – вірний син.

Жизневський, Нігоян - в Небесній Сотні.

І  ще туди полинув не один.

Небесна Сотня нашого Майдану

Навік злетіла зі свого життя,

Полинула у вічність просторову –

Нема життю людському вороття!

  

Майдан віддав всі сили проти влади -

Бруківка і коктейлі  ішли в хід,

А проти цього – вогнепальна зброя

Й вода, що перетворювалась в лід.

«В наметах на морозі, але вільні!», - 

Ця аура Майдану непроста

Передавалася по всій країні,

Підтримана у селах і містах.

Від куль з життям прощались безневинні.

Як втішити нещасних матерів

Й до мирного життя тих повернути,

Хто в пеклі цьому вижити зумів?

Боролися за Гідність і Свободу.

Ні нагород не мали, ні вінця.

З надією: «Як не собі, то дітям!»,

Ішли за кращу долю до кінця!

30.10.2016р.